Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: обсяг інформації по­стійно зростає, зміст навчального матеріалу, який має засвоїти дитина, розширюється, і в учителя виникає потреба розкривати приховані ре­зерви її активності, формувати самостійність у пізнанні навколишнього світу, використовувати найоптимальніші методи і прийоми для якісного засвоєння знань, умінь і навичок у різних видах діяльності.

Сучасні світові стандарти в галузі освіти вимагають інтеграції знань, об’єднання теоретичного знання в цілісну систему, яка відобра­жає об’єктивний світ в його єдності й розвитку. Інтеграція сучасного наукового знання як одна з найважливіших тенденцій розвитку науки знайшла відображення і в шкільному навчанні. Продуктивним напрямом модернізації змісту освіти є використання інтегративного підходу на різних рівнях, зокрема тематичної, блочної, міжпредметної інтеграції. 

Інтеграція як методична система дає змогу ширше і різнобічніше засвоювати ті поняття та явища, які мають об’єктивні міжгалузеві зв’язки. Вона сприяє формуванню системного мислення, позитивно-емоційному задоволенню пізнавальних потреб, економному викорис­танню навчального часу. Інтеграція змісту навчальних предметів не забезпечує системності їх вивчення. Вона є важливим засобом подолання недоліків їх викла­дання, поглибленого  засвоєння знань про міжпредметні взаємозв’язки.

Постановка проблеми: необхідність забезпечення оптимального поєднання диференціації й інтеграції в освіті.

Аналіз актуальних досліджень дозволяє стверджувати, що втілення в освітню практику інтегрованого підходу створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості дитини й учителя. Інтегроване навчання дає свободу вибору теми, змісту, засобів, які використовуються в організації навчання школярів. Цей вибір зумовлений перспективними й поточними дидактичними, виховними та розвивальними завданнями навчально-виховного процесу.

Мета статті:

·                   зацікавити колег ідеєю інтеграції уроків з інформатики та математики;

·                   показати ефективність взаємодії  вчителя і учнів на інтегрованому уроці;

·                   розкрити можливості використання ІКТ на інтегрованих уроках з математики та інформатики.

У загальному розумінні інтеграція — це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле за умови їх цільової та функціональної однотипності.

Інтеграція як методична система дає змогу ширше і різнобічніше засвоювати ті поняття та явища, які мають об’єктивні міжгалузеві зв’язки. Вона сприяє формуванню системного мислення, позитивно-емоційному задоволенню пізнавальних потреб, економному викорис­танню навчального часу.

Одним з актуальних шляхів підвищення ефективності шкільного навчання в сучасній дидактиці вважається інтегрування навчальних предметів, під яким слід розуміти взаємне узгодження завдань окремих програм з метою усунення дублювання, з одного боку, та створення умов для поглибленого засвоєння навчального матеріалу, з іншого. Інтегрування завдань з різних предметів на змістовому, мотиваційно­му та процесуальному рівнях позитивно впливає на весь навчальний процес, сприяє поєднанню в одному шкільному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено — у межах двох або кількох предметів.

Інтегрований урок об’єднує блоки знань з різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприйняття, мислення, почуттів учня завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних боків розглянути якесь явище, поняття, забезпечує цілісність знань. Такий урок спрямо­ваний на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.

Варіанти проведення інтегрованих уроків різноманітні. Можна інтегрувати не тільки два, а й три, чотири, п’ять предметів на одному або кількох уроках. Але не слід забувати, що в основі інтегрованих уроків має лежати близькість змісту основних тем різних предметів, їх гармонійне комплексне взаємопроникнення. Необхідно, щоб цей урок був цілісним. Мав певну мету.

Оскільки інтеграція — не самоціль, а певна система в діяльності вчителя, то педагог очікує від інтегрованих уроків  певних результатів, зокрема:

·          підвищення рівня знань учнів з предмета, що виявляється у глибині розуміння понять, які розглядаються;

·          зростання пізнавального інтересу школярів;

·         розвиток емоційної сфери і творчої активності учнів.

Оскільки за висловлюванням академіка А. П. Єршова – «…програміст зобов’язаний володіти здібностями першокласного математика», а французький математик Б. Паскаль говорив: «Об’єкт математики настільки серйозний, що слід не пропускати нагоди зробити його трохи цікавішим», то інтеграція уроків з інформатики та математики є природною.

Підготовка до проведення таких уроків передбачає:

• аналіз річних календарних планів з інформатики та математики;
• зіставлення матеріалу навчальних програм з цих предметів для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованого уроку;
• обдумування та формування кола спільних понять, узгодження часу їх вивчення;
• вибір форм і методів реалізації навчального матеріалу, визначення тематики;
• з’ясування мети і завдань уроку;
• визначення оптимального навантаження учнів різноманітними видами діяльності під час уроку;
• добір дидактичного матеріалу.

Найоптимальнішим типом уроку для інтегрованого з математики та інформатики є урок застосування знань, навичок, умінь. Протягом всього уроку повинна бути організована чітка взаємодія вчителів інформатики та математики, тому оптимальним є варіант, коли вчитель інформатики для даного класу є і вчителем математики.

За допомогою комп’ютерних презентацій можна створювати і демонструвати різні творчі проекти, використовуючи в них різноманітне оформлення тексту, графіку, звуковий супровід, анімаційні ефекти, відеоінформацію, то для вчителя – це хороший інструмент для створення багатих на унаочнення, різнопланових за змістом, незвичайних, цікавих уроків.

Презентації по-різному можуть демонструватися в умовах загально освітнього навчального закладу:

• на кожному комп’ютері в комп’ютерному класі;
• на кіноекрані за допомогою мультимедійного проектора;
• за допомогою сенсорної дошки.

Залежно від способу демонстрації обирають структуру презентації. За структурою презентації поділяються на лінійні та розгалужені.

Презентації лінійної структури створюються для послідовного викладання матеріалу з використанням мультимедійних засобів. Вони мають містити лише тези повідомлень, які допомагають усвідомити його зміст, та ілюстрації. При колективній роботі з класом доцільно використовувати саме лінійну презентацію,  демонстрація якої здійснюється на кіноекрані за допомогою мультимедійного проектора чи на сенсорній дошці.

Динаміка зміни слайдів дозволяє зекономити час на уроці, який не витрачається для записів на дошці чи пошуку завдання в підручнику. Анімаційні ефекти появи правильних відповідей чи зникнення зайвого зосереджують увагу учнів на презентації, заставляють з нетерпінням чекати появи наступного слайду з новим завданням.

Для роботи в групах (2-3 учні за комп’ютером) бажано створювати презентації розгалуженої структури, тобто такі, в яких, завдяки гіперпосиланням, можливий не послідовний перехід з одного слайда на інші. Такі презентації дають кожному учневі можливість повторити, необхідний для викладу нової теми матеріал, але і оцінити власну підготовку до уроку.

За бажанням вчителя, презентаціями, що будуть містити потрібний довідковий матеріал, можна замінити стенди і таблиці, різного виду унаочнення уроку, тобто зекономити на їх виготовленні чи оновленні.

З практики роботи в школі дійшла висновку, що використання комп’ютера як засобу навчання базових дисциплін можна розглядати як навчання технологій виконання конкретних завдань з конкретного предмета.

Залучення учнів 1–4-их класів до процесу вивчення елементів комп'ютерної грамотності є, за своєю суттю, досить важливим та актуальним. Чимало психологів у своїх роботах стверджують, що основні логічні структури мислення, а також операційні навички формуються у віці 5–11 років. Саме в молодшому шкільному віці відбувається перше знайомство учнів із шляхами вивчення властивостей і явищ навколишнього світу.

Важливим засобом підвищення інтересу малюків до навчання є використання комп’ютерних програм на уроках курсу «Я і України». Так, наприклад, з вчителем початкових класів ми розробили програмний продукт з даного курсу. Особливе місце у цьому курсі для учнів 1-го класу відводиться  «Країні подорожі». Саме вона дозволяє в доступній формі, ненав’язливо, цікаво пояснити те, над чим задумалась дитина. Ця, доступна з раннього дитинства, форма сприйняття світу є близькою дітям цього віку. Спочатку знайомлячись з відомостями про природні явища, про знайомих і незнайомих тварин, про  навколишнє середовище, про довкілля, діти входять в привабливий світ подорожі, а потім  перевіряється засвоєння цього матеріалу за допомогою практичних завдань.

Розроблена навчальна програма містить теоретичний матеріал, практичні завдання з тем «Жива та нежива природа», «Космос». Основна мета роботи – осмислення і закріплення теоретичного матеріалу, підвищення рівня знань та навичок з інформатики та природознавства шляхом введення нових інформаційних технологій в начальний процес.

Висновки

Активізація пізнавальної діяльності є одним із важливих засобів досягнення повного і глибокого засвоєння учнями знань із кожного навчального предмета. Сучасна комп’ютерна техніка, новітні інформаційні технології та програмне забезпечення відкривають нові можливості й дають змогу по новому підійти до розв’язання цього завдання. В комп’ютерному класі доцільно проводити уроки математики та інтегровані уроки. Це сприятиме підвищенню інтересу учнів як до інформатики (обчислювальної техніки) як ефективного засобу навчання, так і до математики – предмета дослідження.

Ефективність таких уроків порівняно із звичайними вища, оскільки в процесі навчання учні виконують творчу, дослідницьку роботу як щодо можливостей комп’ютера та програмного забезпечення так і математичних закономірностей. А це викликає стійкий інтерес до обох предметів (математики та інформатики), розвиває пізнавальну активність учнів.

Інтеграція в сучасній школі — вимога часу, актуальна для всіх, хто зацікавлений у формуванні всебічно розвиненої особистості. Вона вимагає від педагога творчості, самобутності, майстерності. Адже творча активність дитини на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу, подавати при­клад для наслідування.

Література

1. Анохіна І. Ю. Діти і персональний комп’ютер: Плекаємо таланти. – Донецьк: Тов. «ВКФ «БАО», 2011. – 304с.: іл.
2. Морзе Н. В., Вебер В. П., Кузьмінська О. Т. Інформатика підручник  для  9 кл./К: УВЦ «Школяр», 2009. – 344с.: іл.
3. Костриба О. В., Лещук Р. І. Усі уроки інформатики. 10 кл. Рівень стандарту. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 192 с.
4. Творчість у педагогічній діяльності / Л. В. Туріщева, - Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 128 с.
5. Діагностика навчальної мотивації. Збірник методик / Людмила Дзюбко, Людмила Гриценюк. – К.: Шк. Світ, 2011. – 128 с.
6. Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Програму підготували: М.І.Бурда, Г.В.Апостолова, В.Г.Бевз, В.В.Грінчук, Ю.І.Мальований, А.Г.Мерзляк, Є.П.Нелін, Н.А.Тарасенкова, Г.М.Янченко, С.Є.Яценко
7. Інформатика. Програми для загальносвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем'єр, 2003. — 304с.
8. Ю.О. Дорошенко, Н.С. Прокопенко. Навчання інформатики у структурі 12-річної загальної середньої освіти // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006, №1. – С.55-72.

     9.   Присяжнюк Н. І. Інтегровані уроки//Початкова школа. — 1996. —№ 8.

    10. Савченко О. Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків// Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 2002.